І семестр
25.11.21.
Увага! Урок відбуватиметься в онлайн режимі з використанням платформи Meet. Початок о 12.40
https://meet.google.com/wbk-ifva-kti
Тема. А.Чайковський "За сестрою".Характеристика Павлуся
Діти, перейдіть за посиланням, аби ознайомитися з презентацією.
Домашня робота:
І-ІІ.Прочитати ст. 82-87;
ІІІ. Написати лист Павлусеві.
22. 11.21.
Увага!Роз'яснення до уроку буде на ZOOM конференції.
Початок о 13.30 . Код доступу відправила у вайбер.
Тема уроку: Андрій Чайковський. Повість
«За сестрою». Напружений
динамічний сюжет героїко-романтичної повісті
І. Ознайомтеся з біографією А. Я. Чайковського
Біографічні відомості про Андрія
Яковича Чайковського
Народився Андрій
Якович Чайковський 15 травня
1857 року в місті Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано
залишився сиротою, жив у своїх родичів. Зростав Андрій у мальовничому краї над
Дністром. Першим його наставником була бабуся, яка розповідала йому багато казок,
співала пісень, з нею він опанував польський буквар. До початкової школи не
ходив, а склав іспити приватно.
У 1869 році став учнем самбірської гімназії. Тут відчув,
які мізерні його знання української мови та літератури. Лише в п’ятому класі вперше побачив майбутній
письменник «Кобзар». До гімназистів-українців учителі ставилися упереджено, а
мову українську та літературу зневажали. Тому Чайковський з друзями
організували таємний український гурток. Тут почала почала формуватися
національна самосвідомість А. Чайковського, його зацікавило історичне минуле
України, він пробує писати. Однак скоро залишає літературні вправи,
відчуваючи невпевненість у власних силах.
1877 року Чайковський вступив до Львівського
університету на філософський факультет. Не маючи чим платити за навчання, кидає
його і йде до війська. Через рік повертається
в університет на юридичний факультет.
Важкі обставини особистого сирітського
життя, враження від військової служби й походу 1882 року на придушення
повстання в Боснії, а потім адвокатська практика й фундаментальне вивчення
національної історії спонукали серйозно взятися за перо.
Розпочинається літературна діяльність письменника. Друком виходять нариси, оповідання,
гуморески, повісті. Один за одним з’являлися у світ твори, написані на
матеріалі історії козаччини: “Козацька помста”(1910), “За сестрою”(1914), “З
татарської неволі”(1921), “Богданко”(1934) та ін. Численні твори на історичну
тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману
“Сагайдачний”.
Трапилося так, що після об’єднання
західноукраїнських земель із Радянською Україною один з найпопулярніших
письменників, історичними творами якого зачитувалась уся українська
громадськість, був надовго забутий. Повне видання його “Сагайдачного”(три
частини) здійснено в Києві аж через 54 роки після смерті Андрія Чайковського у
видавництві “Дніпро” у 1989 році.
У 1919 році письменник переїжджає до
Коломиї, де після важкої хвороби у 1935 році помирає. Залишились нездійсненними
творчі задуми, плани.
ІІ. Опрацюйте історичний коментар
Татари і їх
стосунки з Україною
Після підкорення Кримського ханства Туреччиною
(1475р.) воно починає робити грабіжницькі напади на Україну. Через деякий час
на біду українського народу змінюється ситуація в причорноморських степах.
Кочові орди перетворилися на ударну силу грабежів українського народу. Боротьба
з татарами ускладнювалась тим, що вони мали досконало розроблену тактику
раптових грабіжницьких нападів, при цьому головну роль у ній відігравала висока
рухливість їх загонів. Найбільші напади на Україну татари робили взимку.
Запитання: А чим це було викликано?
Це було обумовлено тим, що замерзали
Дніпро та його численні притоки, і для руху військ не було перешкод. Це давало
можливість маневрувати і значно заглибитися на територію України непоміченими.
Запитання: А як вони орієнтувалися, у них
же не було карт?
Влітку шлях вдень визначався по орієнтирах, а
вночі по зірках. Це були напрямки по водорозділу річок та їх притоків, щоб
уникнути переправ через річки та інші перешкоди. Першим головним етапом
нападу татарського війська було швидко заглибитися в територію, не роблячи
ніякої шкоди і залишаючись непоміченим козацькою сторожею. З цією метою військо
розділялось на три частини, які потім ще ділились на три. Військо мчалось день
і ніч, зупиняючись не більше як на годину для годування коней. Пройшовши
250-300 кілометрів від кордону, військо розвертається і починає відступати
назад. Кіш відступає в тому ж порядку, а флангові частини віддаляються і
розділяють свої частини на невеликі загони — чамбули. Ці загони і починають
грабіж. Напад на село робиться раптово і навально, а щоб ніхто не втік, його
оточують з усіх сторін. Все, що горить, підпалюється, в полон забирають
чоловіків, жінок, дівчат, хлопчиків, а хто чинить опір — вбивають. Забирають
також коней, худобу, овець та кіз. Із награбованим чамбул приєднується до коша,
від якого замість прибулого загону відправляється новий для проведення
грабунків. Поступово все татарське військо, не припиняючи руху, збирається
разом із награбованим біля головної частини війська — коша. У зв’язку з
наявністю худоби та полонених відступ війська стає уповільненим. Відійшовши в
степ на 120—160 кілометрів від кордонів, зупиняються на відпочинок,
впорядковують військо та ділять здобич.
Через деякий час, після одержання повідомлення
про наближення або вже напад татар, форсованим маршем виходило з Січі козацьке
військо. Воно йшло під захистом табору з возів у складі піхоти, кінноти та
артилерії.
Від війська рухалися розвідувальні
загони з завданням виявити місце розташування татарського коша, тобто головного
їх обозу. Після виявлення коша визначався
момент, коли від нього відгалужувалися чамбули. Наблизившись до коша, козацьке
військо під захистом табору вело на нього наступ до повного розгрому. Після
цього козацькі кінні загони починали боротьбу з чамбулами по їх маршрутах.
Запорожці
Козацтво утворилося у ході постійної боротьби українського народу проти
феодальної Польсько – Литовської держави (Речі Посполитої) та турецько –
татарської агресії.
Що ж власне означає слово «козак»?
Слово прийшло зі сходу. У давніх тюрків називали
молодих парубків, які пройшли складний обряд посвяти у члени племені. З часом
це слово одержало кілька значень. Так називали вільну, незалежну, озброєну
людину, а половці називали козаками тих, хто ніс сторожову службу, оберігав
кордони племені від ворогів. У слов’ян називали людей, вільних від кріпацтва, котрі
поруч із господарськими заняттями були в постійній готовності для оборони
рідної землі від іноземних загарбників. Козаки називалися «запорозькими», бо
головні їх центри знаходилися значно нижче Дніпровських порогів.
А що таке Дніпровські пороги?
Це пасма кам’яних скель, що стирчали з води на
висоту до п’яти метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Залишалися
лише вузенькі бурхливі проходи, які були дуже небезпечні, особливо влітку і
восени, при низькій воді.
Першу згадку про українських козаків знаходимо у
«Хроніці» Мартина Бєльського під 1489 роком.
ІІІ. Укладіть асоціативні ряди до
слів:
Родина – щастя, любов, діти, злагода, вірність.
Козаки – слава, честь, обов’язок, відвага,
сміливість.
?
Татари – зло, жорстокість, спустошення, полон,
ненависть. ?
Війна – горе, ненависть, смерть.
ІУ.
Запишіть у робочі зошити:
Тема: відтворення
страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу;
зображення Павлуся, який проявляє неабияку мужність, наполегливість,
старанність, кмітливість для рятування своєї сестри з татарського
полону.
Ідея: уславлення
козаків-оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородства,
відповідальності, мужності; засудження татар та українців-зрадників.
Основна
думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки
сила волі, цілеспрямованість,дружня завзятість допоможе подолати
будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській
оселі.
Проблематика повісті:
•
батьки і діти;
•
життя і смерть;
•
радість і трагедія;
•
відповідальність і безпечність;
•
вірність і зрада;
•
добро і зло;
•
щирість і хитрість, улесливість, підступність.
УІ.
Вікторина
1.
Як звали головного героя повісті? (Павлусь)
2.
Як звали батька головного героя повісті? (Степан)
3. Хто
напав на село? (Татари)
4. Хто передчував небезпеку
найпершим? (Дід)
5. Назва села, де жила родина
Судаків. (Спасівка)
6. Дружина Степана Судака. (Палажка)
7. Ім’я сестри головного героя
повісті. (Гануся)
8. Хто продав головного героя
татарам-купцям? (Харциз)
9. Засіб, на якому татари перевозили
награбоване майно. (Віз)
10. Зброя, яку козаки використовували
під час бою з татарами. (Шабля)
11. Командир татар. (Мустафа)
12. Прізвище одного з козацьких
ватажків. (Тріска)
Домашнє завдання:
1.
Прочитати
ст. 73-82;
2.
Скласти
сюжетний ланцюжок до УІ, УІІ розділів
повісті.
Немає коментарів:
Дописати коментар