І семестр
3- надішліть на електронну адресу dztetiana12@gmail.com
ЗАГАДКОВО
ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
Календарно-обрядові пісні.
Народні колискові пісні.
Пісні літературного походження
Тематична контрольна робота
- Зазначте, коли виконувалися русальні пісні:
а) під час
Зелених свят; б) у день Св. Юрія;
в) на Івана Купала; г) на Спаса.
- Визначте серед названих пісень жниварську:
а) «У ржі, на
межі, на кривій березі…»;
б) «Там у полі
криниченька…»;
в) «Заплету
віночок…»;
г) «Ой, вінку мій, вінку…».
- Укажіть правильне визначення. Державний гімн – це:
а) похвальна
урочиста пісня на честь богів-олімпійців;
б) похвальна
урочиста пісня на честь переможців воєн;
в) офіційна
урочиста пісня, що символізує державу і є однією з істотних ознак державності
країни;
г) похвальна пісня патріотичного змісту.
- Прочитайте уривок із твору А. Чубинського «Ще не вмерла Україна…»:
Чорне море ще всміхнеться,
І Дніпро зрадіє,
Що на нашій Україні
Доленька доспіє.
Визначте, якими художніми засобами є виділені
слова:
а)
метафорами; б)
персоніфікаціями;
в)
гіперболами; г)
епітетами.
- Знайдіть відповідність між календарно-обрядовою піснею і її
різновидом:
1) «У ржі, на
межі, на кривій березі…»; а)
жниварська;
2) « Там у полі
криниченька…»; б)
щедрівка;
3) «Нова радість
стала…»;
в)веснянка;
4) «Ой кувала зозуленька…». г) русальна.
- Укажіть правильну відповідь. Єдинопочаток, повторення на початку
віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів,
синтаксичних конструкцій – це:
а) метафора; б)
анафора;
в) рефрен;
г) епітет.
а) О. Кониський; б) М.
Вороний;
в) П. Чубинський; г) С. Чарнецький.
8. Напишіть міні-твір на тему: «Наша
Україна дзвенить піснями» (М. Гоголь).
1.Словникова
робота (ознайомтеся зі
словами, що трапляються у поемі)
євшан-зілля
– різновид полину,
ясир – люди, які взяті в полон, та награбовані речі;
почет - пошана;
розкоші – багатство;
гудець – співець і музикант;
земля руська - у цьому тексті: землю українську;
Перун – бог грому;
твар –обличчя
зілля-приворот – чарівне зілля.
зацурали – забули;
хан – правитель у кочових народів;
бадилля – сухі гілочки;
сірома, небога – бідолаха.
2. Історія написання «Євшан-зілля». (Цікаво
знати!!!)
Доля України,
проблема історичної пам’яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році
він написав прекрасну зворушливу поему «Євшан-зілля». Цей твір — авторська
інтерпретація дуже давньої легенди, про яку М. Вороний дізнався з Іпатського
літопису. Автор її не просто
переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо
ставилися до рідного краю. Поема переносить нас у часи існування Київської
Русі, під час князювання Володимира Мономаха.
3. Поема поділяється на :
1.Вступ. Де автор розповідає, чому він звернувся до
літопису.
2. Основна частина: Розповідь про події і героїв: половецького хана, що втратив
сина та самого сина, який перебував у полоні князя Володимира. Цю частину можна
поділити на менші :
а) життя у розкоші ханського сина;
б) страждання батька без коханої дитини;
в) прохання батька;
г) «пісня вольного народу»;
д) чарівне зілля;
е) «Воля! Воленька кохана!»
3. Третя частина –заключна, де автор звертається до України і її синів та
роздумує , де взяти такого зілля , щоб повертало українців до рідного краю..
4. Художній аналіз твору (записати у робочий зошит!!!)
1.Тема:
зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до
Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.
2. Ідея: возвеличення любові до рідного
краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав
свою країну і відцурався від неї.
3. Основна думка:
1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;
2) «…хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не
пускають».
4. Композиція.
Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика
тих, хто край свій рідний «…зацурали, занедбали…».
Зав’язка: ханський син потрапив з
ясиром до князя Володимира; бажання половецького хана за допомогою гудця
повернути єдину дитину на Батьківщину.
Кульмінація: хлопець згадав рідний
край за допомогою євшан-зілля.
Розв’язка: роздуми автора над
складною долею українського народу, який опинився далеко від Батьківщини і не
має вже шляху вороття додому.
Домашнє завдання:
І-ІІ- прочитати поему ст.36-38, опрацювати конспект уроку;
ІІІ - записати у робочий зошит "Художній аналіз твору"(надсилати конспект непотрібно, оскільки ви його робили не самостійно, але опрацювати і записати обов'язково!)
Тема. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. "Мрії". Неповторний світ дитинства в її поезіях
25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському народилася Леся
Українка (Лариса Петрівна Косач). Зростала в інтелігентній сім'ї, яка мала давні волелюбні
традиції. Дядько,
Михайло Драгоманов, був відомим публіцистом, істориком, громадським діячем. Її
батько, Петро Антонович Косач, юрист за освітою, був людиною лагідною і
правдивою. Мати, дитяча письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей та займалася
культурно-громадською діяльністю (демонструється фото батьків ). Родина Косачів приятелювала з Миколою
Лисенком, Михайлом Старицьким. Таке оточення позитивно вплинуло на формування
допитливої вольової натури Лесі, сприяло її духовному збагаченню. Виростала Леся гордою,
волелюбною.
Родина Косачів жила на Волині
в м. Луцьку, в Ковелі, але дитинство Лесі в основному пройшло в с.
Колодяжне, серед чудової
волинської природи із синіми плесами озер та предковічними сосновими борами.
У родині панувала
повага до народних звичаїв і традицій, до української культури. Сім'я була
багатодітна: 6
дітей (фото братів і сестер с. 18-19, альбом „Леся Українка"). Леся
була другою дитиною.
Хоч батьки Лесі мали дворянське походження, проте
розмовляли у сім'ї лише рідною українською
мовою, яку Леся полюбила всім серденьком.
У
дитинстві була жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири
роки добре читала, а в п’ять написала досить змістовного листа своєму дядькові
М.Драгоманову. Хоч називалася Лариса, та по-домашньому кликали Лося, а в п’ять
років попросила, щоб її називали Лесею.
У сім'ї особливо
товаришувала зі старшим братом Михайлом та молодшою сестрою Олею. Вони все
життя залишалися Лесиними найближчими друзями та порадниками. «Разом бавилися,
разом читали, разом вчилися, разом розважалися...». Лесю із братом навіть називали спільним ім’ям
Мишолося. Діти вигадували
різні забави, фантастичні пригоди, умовно мандрували до далеких країн, до диких
людей.Змалку Леся була незвичайною дитиною. Вона вигадувала такі ігри, від яких ходором ходив увесь дім. У
дитинстві вона була бойовим дівчиськом. У Луцьку, де вони жили, був старовинний замок. Леся з
Михайликом любили там
гратися, мріяли про „ вік лицарства". Леся уявляла себе Жанною д'Арк, французькою героїнею. Одного
разу Леся втекла вночі в ліс і, перемагаючи страх, шукала там Мавку – лісову
істоту, про яку почула від матері і повірила в неї. Леся дуже любила слухати кобзарів. Одного разу з вішалки у кімнаті зник старий батьків
піджак. Перешукали скрізь, але не знайшли. Леся заплакала і зізналася, що віддала його сліпому
кобзареві, який мерз узимку. Батько не насварив Лесю, а сказав: „Ти вчинила правильно.
Справедливо."
У Луцьку Леся познайомилася із дівчинкою Марійкою,
старшою від неї на один рік. Дівчинка була із бідної сім'ї, вона була розумна, але неписьменна,
бо її батькам не було за
що навчати доньку, їхня сім'я була багатодітна. Тоді Леся заходилася біля
Марійчиної освіти. Через рік дівчинка непогано читала і писала. У нагороду за це батько Марійки зробив
Лесі металеві саночки і, як тільки випав перший сніг, приніс їх маленькій
учительці.
Мати з батьком, помітивши малярські
здібності дочки, сприяли їх розвитку. Вона брала уроки малювання у відомого
художника – професора О. Мурашки. Гарно, за словами матері, намалювала кілька
олійних робіт.
Світ Лесиних талантів був дуже широкий. Сьогодні ви вже
почули, що літературну діяльність Леся
почала рано. У дев’ять років написала перший вірш «Надія», присвяченій тітці
«Елі» (О. Косач), котра була заслана у Сибір за політичні погляди. Коли дівчині
було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія».
Леся ще з дитинства була старанною і здібною дитиною.
Вона вивчила понад десять іноземних мов:
російську, білоруську, французьку, англійську, італійську, німецьку, польську,
болгарську, старогрецьку, латинську. У сім’ї Косачів була хороша традиція
вшановувати родинні літературні і народні свята. Душею цих свят завжди була
Леся. Вона була і сценаристом, і режисером, і костюмером. Доля розпорядилася так, що
наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же час примусила виборювати життя
в щоденних муках і стражданнях. У сім'ю Косачів увірвалося горе: Леся захворіла на туберкульоз кісток.
Послухайте, як розповідає мати Лесі, Олена Пчілка. про нещастя, що звалилося на Лесю.
Згадує Мати Лесі — Олена
Пчілка
Мати: Моя донька, Лесенька, з дитинства була хворобливою
дитиною.
Коли їй було 9 років, ми пішли до річки святити
воду. Це було саме на Водохреща. Трапилося нещастя : Леся провалилася,
промочила ніжки, потім застуда. Ми з чоловіком навіть не здогадувалися, що в
майбутньому це буде хвороба на все життя. Леся страждала від страшних болів,
мовчки переносила операції. До школи, звісно, ходити не могла. Тому навчалася
вдома з нашою допомогою.
- Отак і змагалась з важкою недугою все життя.
Іноді цілий місяць доводилось лежати в гіпсі, у «липучих кайданах», як казала
вона сама. Леся не вчилася у жодній школі, а все здобувала самотужки. Часто їй
доводилось їздити на лікування в Крим, на Кавказ.
Аналіз поезії «Мрії»
Поезія написана поетесою в
Ялті 18 листопада 1897 р.
Тема: зображення мрій ліричної
героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої
краплі крові і обов'язково вірити в жадану перемогу.
Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в
перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край».
Основна думка: необхідно вміти боротися з
життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це віра,
сподівання, впевненість у перемозі.
Домашнє завдання.
І-ІІІ Прочитати біографію Лесі Українки з конспекта уроку та з підручника;
виписати в робочий зошит тему, ідею, основну думку поезії "Мрії" (з конспекта уроку);
Вивчити напам’ять поезію «Як дитиною бувало» (всі учні);
Тема. Леся Українка "Тиша морська". Значення мистецтва в життті людини. Гармонія людини і природи. Поезія "Співець"
Щоб детально
проаналізувати дану поезію, дайте
відповідь на питання: Що таке пейзаж?
Вид пейзажу, об’єктом зображення якого є
море, має назву марина (від лат море).
А художників, які малюють море, називають мариністами.
Маринізм — морська тематика , присутній і в художній літературі.
Тепер виразно прочитайте вірш Лесі Українки «Тиша морська».
Запишіть у
робочі зошити тему, ідею, основну думку поезії:
Тема: зображення краси морського пейзажу, гармонії у природі.
Ідея: захоплення від краси морського краю.
Основна думка:вплив природи на внутрішній стан людини, її настрій.
Зверніть увагу, які художні засоби
використовує авторка:
Художні засоби поезії.
Епітети: ясне
небо, яснее сонце, ясні хмарки, країна світла,
золотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, малим човенцем, стежечка золотиста, щире золото, золотим
шляхом, підводнії каміння, вічне проміння.
Метафора: з
весельця щире золото спадає, країна золотистої блакиті, рине хвилечка перлиста,
золотим шляхом поплисти, в’ється стежечка злотиста, тим шляхом, що проложило яснее сонце через воду.
Зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з
весельця.
•
риторичні оклики: «Що бува негода в світі!»; «Золотим шляхом поплисти!»;
• епітети: «час гарячий, полудневий», «ясне
небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий
плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»;
• метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка»,
«золото спадає», «шлях, що проложило сонце». «край вічного проміння» малюють романтичну картину морського пейзажу
·
Привертають увагу повтори (ясне, ледве-ледве), порядок слів (тиша морська; час гарячий, полудневий; вітрила
білі; в’ється стежечка та ін.);
·
Багато у вірші
ласкаво-зменшувальних слів, які надають
творові задушевності (хвилечка, човенце, весельце, віконце);
·
кольорова гама — золоті, блакитні, білі, перлисті кольори.
Усі ці художні засоби не лише образно характеризують
явища та предмети чи привертають увагу до важливого, вони допомагають поетесі
емоційно змалювати романтичну картину морського пейзажу та передати її думки й
почування.
Домашнє завдання:
І-ІІ. Виразно прочитати поезію Лесі Українки "Тиша морська" ст.51-52. та"Співець" ст.52-54;дайте відповіді на питання 1-12 (усно) ст.54-55.
ІІІ. Опрацювати теоретичний матеріал із конспекта уроку, виписати тему , ідею, основну думку у робочі зошити. Повторити вірш "Мрії" (його ви розкажете,як тільки повернемося до навчання).
ІІ семестр 2021
15.01.21
Тема. Станіслав Чернілевський "Теплота родинного інтиму...","Забула внучка в баби черевички...". Настрої і почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність. Образ рідної людини та важливість родинних цінностей
І.
Ознайомтеся з біографією
Розповідь про С. Чернілевського.
Станіслав
Чернілевський народився 1950 року на Вінниччині. “Я народився поміж двох річок
— невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим
Дністром з його вирами та потужною течією, — так поетично починає про себе
розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. — Може,
через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні
рухи. Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли колгоспні
груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі
ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та
помідори, поки сторож не гнався за нами. ...Є одне дитинство на все життя. Воно
завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір”. Талант до
поетичного слова виявився рано: він, будучи учнем четвертого класу, надрукував
у районній газеті свій перший вірш про Тараса Шевченка. Пізніше Станіслав
Чернілевський навчався навпереміну в трьох вищих навчальних закладах:
Київському університеті на філологічному факультеті, у Київському театральному
інституті на факультеті кінорежисури, а також у Вінницькому педагогічному
інституті. Упродовж життя працював учителем, потім на кіностудії імені О.
Довженка. Зараз працює режисером і редактором на ТРК "Студія 1 + 1”,
зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги
приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й
телебачення імені І. Карпенка-Карого. Ось яка багатогранна діяльність
Станіслава Чернілевського. Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми
непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося
здобувати середню освіту в школах-інтернатах. З дитинства Чернілевський марив
кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася.
У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув
фах кіносценариста. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.
Проте де б не був Станіслав Чернілевський, яку життєву дорогу собі не обрав би,
він, перш за все, поет.
З дитячих мук, з
тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі
поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе
дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова”. Про
палку любов до рідної неньки свідчить вірш “Теплота родинного інтиму”. Мати
творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив’язує "мотузком
диму” хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій
материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо
відчуває світло світанкового маминого вогню. Коли роз’їхалися діти, мати сумує,
знову і знову чекає їх у спорожнілій хаті, щоб зігріти своєю теплотою. Пізніше
свої найкращі думки мати пов’язує з онуками. Про це вірш “Забула внучка в баби
черевички”. Коли літо “перекотилось” за село і осінь тихенько опустила
“горіховий листок перед вікном”", прийшла пора бабусі прощатися з онучкою,
яка гостювала у неї в селі. Маленька дівчинка махнула “рученям”, окропила
повітря дитячим сміхом і поїхала в місто. Випадково забуті маленькі дитячі
черевички нагадали бабусі про те, як вона була колись маленькою, про те, як підростали
її діти, про маленьку онучку, яку хотілося б бачити частіше. Перед сном бабуся
торкнулася до черевичків, щоб уві сні побачити їх маленьку господиню.
Любов до матері, до
рідного дому сформувала особистість Станіслава Чернілевського. Надзвичайно тонкий
лірик, він. як ніхто інший, зумів передати материнську гіркоту і сум
розставання з рідними дітьми і онуками.
ІІ Робота з
підручником. Прочитайте вірш “Теплота
родинного інтиму” ст.79
ІІІ. Ознайомтеся зі словами, які для вас
можуть бути незрозумілі. Словникова
робота.
Інтим,
інтимний — особистий,
задушевний; затишна обстановка, що сприяє відвертості, близькості.
Шиби - віконне
скло.Скрес, скреснути — зник,
зникнути.Досвіток — світанок, ранок.Печія — пекучій біль.Зело — зелень, трави.
ІУ. Запишіть у зошит:
Тема: згадування
письменником про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту, щирість душі.
Ідея: уславлення
найсвятішого для кожної людини — материнської любові, батьківської хати,
щасливих років дитинства.
Основна думка: кожна людина
ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство.
У. Прочитайте вірш “Забула внучка в баби черевички”ст.79
УІ. Запишіть у зошит:
Тема: зображення суму
бабусі за внучкою, яка, від’їжджаючи, забула свої черевички.
Ідея: уславлення любові,
щирості, доброти бабусі до своєї внучки.
Основна думка: бабуся — це та людина, яка здатна на все заради щасливого дитячого сміху, здоров’я для своєї внучки.
Домашнє завдання:
І-ІІ опрацювати
підручник ст.78-79, записати у зошит тему, ідею, основну думку поезій, що
вивчаємо(те, що виділено синім);
ІІІ- ІУ Дайте відповіді на питання і виконайте тестові завдання кожна правильна відповідь по 0,5 б. Питання не переписуйте!
Літературний диктант:
1. Онучка помахала бабусі на прощання…. 2. Давньоруський синонім до слова «зелений», «зелень». 3. Який листок подарувала осінь бабусі? 4. Яким вогнем «прив'язана» хата до небес? 5. Що не скресло на шибках. 6. Прикметник, що вказує на те, яким уявляв себе головний герой у рідній хаті. 7. Що забула внучка в бабусі? 8. Поширений символ у світовій міфології. 9. Чим висікали вогонь. 10. У якому селі народився поет? 11. Для чого використовували живий, чистий вогонь?12. Що повинна мати кожна людина? 13. Ким працював батько поета?
Розв’язування тестових завдань «Теплота родинного
інтиму»
1. Досвіток ще на шибках не:
а) не з’явився; б)
не зарожевів; в) не скрес.
2. Чим мати прив’язала до небес хату?
а) Золотим
ланцюжком; б) мотузочком диму;
в) родинним теплом.
3. Полум’я в печі гуляє по гіллю:
а) із задоволенням;
б) жваво; в) весело.
4. Продовжіть фразу з поезії:Ковдрою закутуючи плечі, Мати
не пита, …
а) чи не болить що;
б) чому не сплю; в) чи
буду їсти.
5. У поезії С. Чернілевький згадує про:
а) те, як був маленькою дитиною; б)
шкільні роки; в) перше кохання.
6. Вогонь у творі названий:
а) світанковим, маминим; б) світлим і
чарівним; в) родинним і щасливим.
7. Душа маленького поета світліє:
а) перед днем; б) коли відчуває радість
від будь-чого;
в) при отриманні цікавого подарунка.
«Забула
внучка в баби черевички…»
8. Від’їзд внучки був пов’язаний:
а) із тим, що
дівчинці набридло перебувати вселі; б) закінченням
літа;
в) терміновим лікуванням.
9. Який художній засіб використано поетом у рядку:
«Перекотилось літо за село»?а) Порівняння; б) епітет; в) метафору.
10. Яким транспортом скористалася внучка, від’їжджаючи
від бабусі?
а) Бензовозом; б) пароплавом; в)
літаком.
11. Після від’їзду внучки бабуся, стоячи, хустинкою
витирала сльози через:
а) клопіт, який їй
завдано дитиною; б) власне горе, самотність;
в) сум з приводу розлучення.
18.01.21
Тема.Урок позакласного читання. Ярослав Стельмах "Найкращий намет"
Діти, послухайте аудиозапис книги Я. Стельмаха "Найкращий намет"(частини 1-3):
Домашнє завдання: напишіть короткий відгук про книгу з якою ознайомилися (до 1 сторінки).
РS. Виконані роботи надсилайте на мою електронну адресу ( термін виконання до наступного уроку (22.01.21 - 3 урок).
21.01.21
Тема. Ігор Калинець. Талановитий український поет, автор віршів для дітей. "Стежечка", "Блискавка", "Веселка", "Криничка" зі збірки "Дивосвіт". Своєрідність форми його поезій. Персоніфіковані образи природних явищ - дивовижне й незвичайне в повсякденному житті. Гармонія людини і природи
І. Ознайомтеся з біографією І. Калинця.
Його називають «чарівним казкарем зі Львова». Письменник,
громадський діяч, автор багатьох книг для дорослих, лауреат Шевченківської
премії. Відзначений преміями ім. Івана Франка, ім. В. Стуса, Міжнародною
премією родини Антоновичів, Міжнародною поетичною премією у Франції. Світ
визнав Ігоря Калинця одним із кращих поетів нашого часу. Його вірші перекладено
дванадцятьма мовами.
Ігор Калинець виріс у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські
національні традиції. У дитинстві був свідком масових арештів у Західній
Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його
світогляд виявився несумісним з офіційною думкою. Страждав, що доводилося мати
одне обличчя для родини і близьких друзів, а інше – для школи, університету,
тому свої думки почав висловлювати на папері.
Після закінчення філологічного факультету Львівського
університету в 1961р. працював в обласному архіві аж до арешту 1972.
Перша збірка віршів «Екскурсія», присвячена історії, мистецтву й
архітектурі Львова, готувалася до друку у видавництві «Молодь». Вона зібрала
найкращі рецензії відомих критиків, але так і не побачила світу. Часто читав
вірші на неофіційних зустрічах у приватних помешканнях, де бувало 10-20 і
більше осіб. Таких зустрічей було дуже багато. У їхній дім почали приїздити
гості з Заходу. Ігор Калинець та його дружина беруть участь у громадських і
правозахисних акціях: підписують заяви і протести проти сваволі властей,
неофіційно, без дозволу виступають на громадських заходах.
У січні 1972 була заарештована дружина Ірина
Стасів-Калинець, а згодом і сам Ігор Калинець. Вирок: 6 років таборів і 3 роки
заслання .
Тим часом уНью-Йорку у 1972 і 1975 рр. друкувалися його книги. Перебуваючи
в таборі, Ігор Калинець став членом міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом премії
імені І. Франка (Чикаго). Заслання письменник відбув разом з дружиною в
Читинській області, працював токарем, кочегаром.
Вірші, написані до арешту, увійшли до виданого у Варшаві 1991р. тому
«Пробуджена муза». Написане в таборах склало виданий у Канаді того ж 1991р. том
«Невольнича муза».
Повернувся до Львова 1981. «Звичайно, це була свобода,
було звичайне життя, – згадував, – але не було того натхнення, замовк як поет».
1991 в інтерв’ю журналові «Україна» письменник висловив свій погляд на
майбутнє України: «Нема таких сил у народі, з якими можна було б вимостити для
України велику дорогу… Може, вони цю Україну зроблять поряднішою, не
примарною».
ІІ. Це цікаво!
Загальна характеристика циклу поезій І. Калинця «Дивосвіт»
У доробку поета є книжки і для дітей: «Книжечка для
Дзвінки» (К., 1991). Дзвінка — цим іменем, що належало й коханій ватажка
карпатських опришків Олекси Довбуша, названа дочка Ігоря Калинця. Коли писався
цикл «Дивосвіт», вона була ще зовсім юною. Для неї зовнішній світ поставав
багатобарвним, багатоголосим, дивовижно-загадковим, тобто — образним. Він
пробуджував найкращі почуття, що робили її душу чистішою, добрішою, а тому і
щасливою.
Он дівчинка Дзвінка повела стежечку на високу гору, щоб
глянути звідти, який він — «всенький світ». А «світ красний — голова
крутиться». Бо в ньому і пустотливий легінь-вітер, і хмара з малими хмаренятами
на плечах, і криничка та її мудра підземна мати, і камінь, який «серце м’яке
має і маленьку дівчинку любить…»
Барвистим, як веселка, глибоким, як криниця, і щедрим, як весняний дощ,
стає життя людини серед природи, у злагоді з нею, у мирі, в любові.
ІІІ. Опрацювання творів з поетичного циклу І. Калинця «Дивосвіт»
«Стежечка»
Виразне читання поезії.
Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм
чарівним світом природи.
Ідея: уславлення краси
довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.
Основна думка: «світ
красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто
вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий
шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.
Художні особливості твору:
• метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»;
«голова крутиться»;
• епітет: «світ красний», «стежечка верчена»;
• порівняння: «…як дзига»;
• риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».
«Блискавка».
Виразне читання твору.
Тема: змалювання
блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною
красою.
Ідея: уславлення краси
як необхідність задоволення спокою героїні.
Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.
Художні
особливості твору:
• метафора: «королева зблисне світлом», «відкаже дзеркало»;
• епітет: «писана красуня»;
• риторичні запитання: «Хто на світі найгарніший?».
«Веселка».
Виразне читання вірша.
Тема: зображення веселки
— української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка
соняшника.
Ідея: уславлення веселки
— дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового
кохання.
Основна думка: веселка є
відображенням чарівної краси українських дівчат.
Художні особливості поезії:
• метафора: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів»,
«веселка поміряла»;
• порівняння: «як у свято»;
• епітет: «золотий черевичок»;
• риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!».
«Криничка».
Виразне читання поезії.
Тема: зображення
кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне
довкілля.
Ідея: уславлення
кринички як життєдайного цілющого джерела.
Основна думка:без води не
може уявити життя жодна природна істота, людина.
Художні особливості твору:
• повторення: «глибоко-глибоко»;
• епітети: «підземна мати», «студене молоко», «водяне царство», «весняна
калина», «калинова вода», «золоті соломинки»;
• метафори: «криничка спить, … розповідає», «калина не хоче забрати…»,
«сонце п’є».
Додаток до уроку:
Стежечка
ходім зі мною
стежечко
обережно
не зачепися за
камінець
переступи соломку
і під спориш не ховайся
все одно бачу а там
за городом
ого як ти виросла
сама біжиш
через струмок перескакуєш
батіжком по пилюці цвяхаєш
а суницею збочуєш
топчеш горох при дорозі
коли б глянути
стежко
он з тої гори
на всенький світ
тільки не
поспішай
така верчена ти
як дзиґа
але ж світ красний
голова крутиться
Блискавка
пливе собі королева
королева темряви
у дзеркало
а темно
зблисне
на мить
світлом
зазирне
хто на світі
найгарніший
ви ваша темність
відкаже дзеркало
похапцем
заспокоїться
королева
на часину
сказано писана красуня
Веселка
надягла веселка
стрічок
стрічок
як у свято
взяла коромисло
і пішла до річки
дорогою перестрів
її
князенко Соняшник
із золотим черевичком
в руці
поміряла веселка
якраз на ніжку
от вони й побралися
Криничка
сплю глибоко глибоко
а ще глибше
мати моя підземна
я їй про зорі
розповідаю
а вона про коріння дуба
я їй про хмаринку
а вона студеним молоком
мене поїть
я їй про
метелика
а вона
з водяного царства
русалку приводить
а оце
весняна калина
не хоче забрати з мене
свою подобу
тільки сонце
п'є та п'є
калинову воду
через золоті соломинки
Домашнє завдання:
І-ІІ Прочитати біографію І. Калинця, записати у зошит тему, ідею, поезій, що вивчаємо(те, що виділено синім);
ІІІ- виразно прочитайте програмові вірші( Дотаток).
Немає коментарів:
Дописати коментар