11 клас

13.03.20
Тема.Іван Драч-невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії.Переосмислення жанру балади."Балада про соняшник"- поетичний роздум про суть мистецтва,процес творчості. образу соняшника,сонця

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника-новатора, зацікавити ними; допомогти осмислити ідейно-художню глибину поетичних творів митця; розвивати, вдосконалювати вміння аналізувати поетичні твори, висловлювати власне розуміння їхніх образів-символів, порівнювати класичні зразки з новаторськими; виховувати прагнення до доброти, широти світогляду та світосприймання, усвідомлення моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.

Очікувані результати: учні знають матеріал про життєвий і творчий шлях письменника, його новаторські пошуки; вміють виразно і вдумливо читати вірші поета, аналізувати їх, визначати символіку, висловлювати власні думки щодо прочитаного, описувати свої враження.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали до біографи й творчості.

Тип уроку: комбінований

Художнику — немає скутих норм.

Він — норма сам, він сам в своєму стилі...

І. Драч

Мотивація навчальної діяльності школярів

«Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболю­ють

 очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим,

відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти тільки недавно»,— пише Іван Драч.

Особливістю поетичного світу Івана Драча є його постійний, безупинний рух, змінність, розвиток. Це поет, який не створює власних традицій, не знає самоповторів, постійно йде до недо­сяжних обріїв досконалості.

Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.       Життєвий і творчий шлях І. Драча. Складання хоногічної таблиці.

Стор. 257-258.

Матеріал для вчителя й учнів

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с. Те- ліжинці Тетіївського району на Київщині. 1951 р. в районній газеті був надрукований його перший вірш.

Після закінчення Тетіївської середньої школи І. Драч викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячо- го, служив у армії й у віці, коли інші закінчують вищі навчальні заклади, вступив на перший курс філологічного факультету

Київського університету, але навчання не закінчив, був виклю­чений під тиском каральних органів. Влаштувався на роботу в «Літературну Україну».

Закінчив дворічні Вищі сценарні курси в Москві, працював сценаристом на кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, потім у редакції журналу «Вітчизна».

1961 р.І. Драч опублікував у «Літературній газеті» драму- феєрію«Ніж у сонці», яка відразу привернула увагу критики. Протягом 1962-1988 рр. виходили його збірки: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм серця» (1988).

Збірка І. Драча «Корінь і крона» була відзначена Державною премією України ім.Т. Шевченка в 1976 р. У середині 1980-х рр. поет був обраний до правління Київської організації Спілки письменників України, далі — головою, а ще згодом — головою Народного руху України та депутатом Верховної Ради Укра­їни, керував товариством «Україна», очолював Світовий конгрес українців та Конгрес української інтелігенції (КУІн).

І. Драч відомий і як кінодраматург: за його сценаріями поставлено фільми «Криниця для спраглих», «Камінний хрест» (на основі новел В. Стефаника), «Іду до тебе» (про Лесю Українку), «Пропала грамота», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (за оповіданнями М. Гоголя), «І в звуках пам’ять відгукнеться», «Зона» (у співавторстві з М. Мащенком; за однойменною п’єсою М. Куліша).

І. Драч перекладає твори вірменських, грузинських, башкир­ських, литовських, латиських, російських та західноєвропейських по­етів. У той же час його твори перекладені багатьма європейськими мо­вами. Критичні статті І. Драча зібрані у книжці «Духовний меч».

Драч очолював Київську організацію СПУ, був організатором і першим головою Народного Руху України. Нині продовжує працюва­ти на літературній ниві.

Як і для кожного митця, для І. Драча завжди була актуальною тема митця та мистецтва. До неї він підійшов творчо, по-новому пере­осмисливши жанр балади. Перша збірка, перші вірші — і читач враже­ний, так само, як і ліричний герой «Балади про соняшник».

Сьогодні Іван Драч продовжує активну громадсько-політичну діяльність, є головою багатьох республіканських і міжнародних організацій, організатором і членом кількох рухів.

2.      Творча діяльність

Іван Драч був найбільшим революціонером слова з-посеред шістдесятників. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Сонце стає його символом, сонце й серце стоять поряд, виступають контекстуальними сино­німами в поетиці І. Драча:

Поезія Драча — це насамперед поезія запитань, а не відпо­відей, поезія поставлених проблем, спроба докричатися до зір, достукатися до людини. Він шукає виходу, здається, знаходить, сумнівається й знову шукає. Він фіксує живе життя в кожному своєму слові. Отаким словом любові до життя є «Балада про соняшник» Івана Драча.

На початку 60-х творчість поета сприймалася неоднозначно, бага­то кого дратувала асоціативність, метафоричність, символізм його тво­рів, незвичні словосполуки, сміливе введення в мову вірша наукової лек­сики. Цікавою видається вже перша збірка поета «Соняшник», в якій оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. І до сьогодні «візитковими» для І. Драча є твори, які ще на початку 60-х за­хоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці) та «Етюд про хліб».

3.  Теорія літератури

І. Драч назвав свій твір про соняшник баладою, але балада, зо­крема фольклорна,— вид ліро-епічної поезії фантастичного, історико- героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом. Тобто «Балада про соняшник» не вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчі, то медитації, то невеликої поеми. «Балада про соняшник» — твір незвичний. Йому притаманні баладні елементи фантастики (зокрема, олюднення образів соняшника і сонця, їх «одивнення» за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм (адже справжнє потрясіння пережи­ває химерний персонаж із зеленими руками й ногами від дивовижного видива — сонця на велосипеді).

4.   Опрацювання ідейно-художнього змісту твору

«Балада про соняшник». с 198.

5.       Виразне й осмислене читання «Балади про соняшник»

6.       Аналіз твору. Самостійна робота

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: балада (модерна).

Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні.

•     Віршовий розмір: верлібр (вірш без рими й розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини):

 Розкрийте сюжет балади.(Сюжет твору доволі кумедний: живе соняшник, своєю поведінкою він нагадує звичайного хлопчика, який бігає наввипередки, рве на груші гнилиці, купається коло млина, стріляє горобців з рогатки тощо. Єдину відмінність відзначає автор: у соняшника було шор­стке зелене тіло. І одного разу після купання, стрибаючи на одній ніжці, щоб вилити з вуха воду, він побачив сонце, «у червоній сорочці навипуск, що їхало на велосипеді, обмина­ючи хмари у небі». І соняшник, застигши в німому захопленні, просить, щоб сонце або дало покататися на велосипеді, або посадило його на раму. Хлопчина-соняшник уже ніколи не міг відвернути свою золоту голову від цього видива, від чарів, що навіки полонили його, від звіданих почувань: згадаймо, що наприкінці 50-х років XX ст. велосипед ще був незнаною розкішшю, до якої так хотілося долучитися кожному сіль­ському підліткові. І тоді стає зрозумілішим і ближчим цей образ сонця-поезії, хвилинного осявання, бажання подовжити це осявання («Дайте покататися, дядьку!»)).

Домашнє завдання :Скласти план до біографії (ст.197-198),опрацювати матеріал конспекту уроку та підручника (ст.197-199)

16.03.20
Тема.  Микола Вінграновський-поет,прозаїк,кіномитець."У синьому небі я висіяв ліс"
Інтимна лірика зб."Цю жінку я люблю".Глибокі любовні переживання ліричного героя,передані образною символікою,символічною кольористикою (синім кольором)

Домашнє завдання : ст.200-202 опрацювати;

ст.202 відповісти на питання 1-5 письмово;

 вивчити 1 вірш шістдесятників напам'ять (за вибором учня)

20.03.20
Тема.  Григір Тютюнник.Життєвий і творчий шлях."Три зозулі з поклоном"."Вічна" тема "любовного трикутника" в новітній інтерпритації"

Домашнє завдання: ст. 203-205 опрацювати;

ст.205 відповісти на питання (письмово)

23.03.20

Тема.  Григір Тютюнник."Три зозулі з поклоном". Образ любові як втілення високої християнської цінності. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї

“Три зозулі з поклоном” – новела “майстра художньої деталі” Григора Тютюнника. Лаконічно і тонко автор описує драматичну, але світлу і зворушливу, історію людських почуттів.

Жанр твору:

новела

Присвята твору:

“Присвячено любові всевишній” (незвична присвята – не людині, а високому почуттю, звеличеному в новелі).

Тема новели:

зображення складності людських стосунків через історію нещасливого кохання (любовний трикутник Михайло – Софія – Марфа).

Ідея новели:

Возвеличення любові як високої християнської цінності. Любов у героїв – божий дар, почуття, яке вивищує людину над буденністю, очищує її.

Сюжет новели:

Заміжня Марфа Яркова сильно кохає репресованого Михайла, у якого є дружина Софія і син. Софія розповідає синові історію цього кохання. Михайло засланий у Сибір і більше звідти не повернеться.

Раз на місяць Софії приходить лист від чоловіка. Марфа вмовляє поштаря дати їй потримати листа. Соня знає про кохання Марфи, але не звинувачує її.

Пояснення назви новели “Три зозулі з поклоном”

Назва новели символізує любовний трикутник – три долі головних героїв.

«Три зозулі з поклоном» – це поширене серед українців привітання, з яким зверталися, щоб позбавити мук закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю. Таке привітання означало: забудь, покинь, залиш мене, відпусти. Як відомо, зозуля гнізда не мостить, тож людина повинна була зрозуміти, що її кохання приречене, не матиме відповіді.

Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста.

Сюжет є значною мірою автобіографічним: в образі Михайла автор показав  свого репресованого у 1937 р. батька, оповідач нагадує самого автора в юності.

Композиційні особливості:

наявність обрамлення (розпитування матері сином) і трьох частин;

переплетіння голосів Соні, Михайла та їхнього сина;

зміщення часових площин (хронологічну послідовність подій порушено);

кожний фрагмент має свого головного героя, але в центрі – образ Марфи.

 Характеристика персонажів новели

Персонажі: 

студент (оповідач),

його мати Софія,

чоловік Софії – Михайло,

поштар дядько Левко,

Марфа Яркова (дівчина, що кохала Михайла),

чоловік Марфи – Карпо.

Оповідач

Оповідач – студент, який приїздить у рідне село. Про нього ми не дізнаємося нічого, проте через нього дізнаємося про трагічну історію його родини.

Михайло

Михайло – батько оповідача.

“Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі. Гляне, було, просто гляне і все, а в грудях так і потерпне” (так про Михайла розповідає його дружина Софія).

Михайло гарний не лише зовні, а й духовно: благородний, співчутливий, мудрий. Він знає про пристрасне почуття юної Марфи до нього, дуже переживає через це, більше того, має до Марфи почуття, відчуває глибокий духовний зв’язок (навіть у засланні нібито відчуває, що її душа прилітає до нього), проте для нього все ж важливіше щастя власної родини: дружини й сина.

Михайло репресований, засланий у Сибір (звідти й пише листи до дружини) і більше звідти не повернеться.

Софія

Софія (мати оповідача) – її зовнішність у творі не описано, проте дізнаємося про її вдачу: впевнена, тактовна, співчутлива. Вона не засуджує Марфу, яка кохає її чоловіка, а навпаки, з розумінням ставиться до її почуттів (навіть радить чоловікові, щоб той глянув на Марфу, яка дуже мучиться).

Почуття всередині любовного трикутника складні: Софія й Марфа не ворогують, а співчувають одна одній.

Марфа Яркова

Марфа Яркова – дівчина, що закохалася в Михайла (батька оповідача), чекає листів від нього (хоча ці листи адресовано й не їй, а Софії):

«Прийде до пошти, сяде на порiжку – тонесенька, тендiтна, в благенькiй вишиванiй сорочинi й ряснiй спiдничинi над босими ногами – i сидить, сяє жовтими кучерями з-пiд чорної хустки: втекла вiд молотарки або вiд косаря… Сидить на порiжку i обриває пелюстки на ромашцi, шепочучи: “Є – нема, є – нема, є…”»

В іншому фрагменті описано Марфу в більш пізньому віці, коли вона зустрічає студента-оповідача:

«Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса – колись її волосся сяяло проти сонця золотим, тепер не сяє. Видно, думаю собi, волосся умирає ранiше, нiж людина…»

Марфа – дуже пристрасна, співчутлива дівчина. Її кохання незвичайне: вона відчуває глибокий духовний зв’язок із Михайлом. Виявляється це навіть у тому, що вона передчуває, коли від нього на пошту приходить лист до родини. У шлюбі зі своїм чоловіком Карпом дівчина почуває себе нещасною.

Карпо

Карпо – чоловік Марфи.

«Товстопикий був, товстоногий. I рудий – матiнко ти моя… Як стара солома. Марфа проти нього – перепiлочка».

Карпо має дуже негарну зовнішність, у творі про нього сказано лише, що він «сопе над галушками». Марфа з чоловіком, проживши два роки, «нажилася на сто».

Дядько Левко

Дядько Левко – поштар.

«Височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро пiдняте вгору плече».

Цей персонаж відіграє другорядну роль, але саме він приносить листи від Михайла до родини, які відіграють у творі важливу роль.

Сам Левко – гарна, співчутлива людина. Він дає нещасній Марфі потримати листа від Михайла, що дуже тішить дівчину. Він робить це, незважаючи на те, що це є порушенням, за яке його можуть вигнати з роботи.

Домашнє завдання:

І-ІІ - ст.206 208 прочитати, опрацювати конспект уроку;

ІІІ - ст. 455 - 457 збірники ЗНО опрацювати, розв'язати тести 1-12 (у збірниках);

ІV - знайти  художні деталі в тексті Г. Тютюнника, з'ясувати  їх роль в розкритті характеру, ідеї (письмово у зошиті).

27.03.20

Тема. Ліна Костенко . Творчий шлях. "Страшні слова,коли вони мовчать", "Хай буде легко. Дотиком пера..." - ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у суспільстві

 «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»,— пише

 Л. Костенко. І це дійсно так. 

Ліна Василівна Костенко стала почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія", її завжди обожнювали студенти і з трепетом ходили на її лекції пишаючись тим, що можуть слухати "титана" українського слова. У неї чимало нагород: почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність"); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.

Усі ці заслуги ніколи не стануть показником істинного світогляду поетеси до тих пір, доки ви не візьмете до рук її збірки; до тих пір, доки ви не помітите як промайнув день за читанням її поезій; до тих пір, доки ви не прочитаєте "Марусю Чурай" і задумаєтесь про долю українського жіноцтва. Ліна Костенко бачила світ по-новому, вона говорила правду без прикрас і чудово знала, що: "Жонглює будень святістю і свинством". Як писав Богдан Лепкий: "Для України варто не лише вмирати" і вона жила, творила, страждала, раділа, була воїном і просто жінкою, матір'ю і царівною: "Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі - моєї обраниці"

    

«Сташні слова, коли вони мовчать»

Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги.

Рік створення: 1980.

Збірка: «Над берегами вічної ріки».

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: лірика. Жанр: вірш (роздум, медитація).

Тематичний різновид: філософська лірика.

Тема: слово в житті людини, сутність поезії.

Ідея: утвердження думки, що «поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», що «страшні слова, коли вони мовчать» у той момент, коли вони повинні бути сказані поетом як особистістю й громадянином.

Мотиви: «слово в житті людини»; «сутність мистецтва»; «місце та роль митця в суспільстві».

Образи: людей: ліричний герой-, предметів і явищ: слово, поезія; асфальти, спориші; краса, потворність.

Композиція (зміст): страшні слова, коли вони мовчать — слова вже всі були сказані — кожного разу людина їх говорить як уперше — поезія ж завжди неповторність.

Віршовий розмір: 5-стопний ямб

 Римування: перехресне (абаб).

Художні засоби виразності: метафора, оксиморон, гіпербола, антитеза; афористичність мови.

 Домашнє завдання:  

    І-ІІ-   Опрацювати сторінки підручника 209-212 , знати основні події з життя Ліни Костенко;

   ІІІ – написати літературний паспорт вірша «Хай буде легко. Дотиком пера…»;    Вивчити напам’ять  вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…»

    ІV-  Написати твір на тему: «Поезія – це завжди неповторність»  

                                                          Увага!!!      

     Діти, для того, щоб ви відразу бачили результат своєї праці, роботи,  які ви вже виконали, скидайте на мою електронну адресу. Я їх перевірятиму та оцінюватиму.       dztetiana12@gmail.com

06.04.20

Тема. Ліна Костенко "Недумано, негадано..."- інтимна лірика як спонукання до роздумів про суть кохання. "По сей день Посейдон посідає свій трон": мотив єднання людини зі світом рукотворної краси(мистецтва) з природою. Зв'язок з античною міфологією

“Недумано, негадано...”

Тема: зображення ліричної героїні в кульмінаційний момент любові, коли вона, сп’яніла від щастя, шукає прихистку у вечоровому лісі і дає вихід емоціям.

 Ідея: оспівування всепоглинаючого, всеохоплюючого почуття кохання; утвердження думки про те, що світ прекрасний, якщо в ньому панує любов.

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш

Вид лірики: інтимна

Віршовий розмір: ямб

 Римування: суміжне

Художні засоби: метафори: кадильниці світань; музика беріз; вечір пахне м’ятою; Риторичні оклики: Я п’яна, п’яна, п’яна на все своє життя! Кохання — всепоглинаюче, всеохоплююче почуття.

«Недумано, негадано» — ідилія нерозривного кохання та страждання за майбутнє. Це освідчення в коханні. Почуття ліричної героїні такі глибокі — «до стогону, до сліз», і хочеться ввібрати кожен промінець, що випромінює коханий: «Ловлю твоє  проміння крізь музику беріз». Задушевність змальованої картини підтримується романтичним пейзажем на початку твору, який покладений на музику і став прекрасним романсом.

 Домашнє завдання:  

    І-ІІ-   Опрацювати сторінки підручника 213-215 , виразно прочитати вірші поетеси;

   ІІІ – написати літературний паспорт вірша"По сей день Посейдон посідає свій трон";

    ІV-  Знайдіть приклади гіперболи у поезії  “Недумано, негадано...” та вкажіть у яких кольорах ви бачите вірш "По сей день Посейдон посідає свій трон".

10.04.20

Тема. Ліна Костенко. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах "Маруся Чурай" 

Сьогодні, я пропоную подорож у минуле на 390 років назад до Полтави, де ми погортаємо сторіночки життя українського народу середини 17ст. Матимемо змогу відкрити поетичну таємницю української піснярки, нашої землячки Марусі Чурай у однойменному романі у віршах Ліни Костенко.

Про Марусю варто знати:

1. Народилася Маруся Гордіївна Чурай...  1625р

2. Народилася в родині...  козацького сотника

3. Батька звали... Гордій Чурай

4. Маруся Чурай кохала... Гриця Бобренка

5. 1648 року...  народно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

6. Суд установив вирок... покарати на горло (повішати)

7. Врятував Марусю... І.Іскра

8. Маруся прожила... 28 р

9. Маруся померла… від сухот

Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання.

Роман у віршах — одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.

Форма роману у віршах дала поетесі можливість показати широке тло української дійсності XVII ст. і глибоко розкрити своє ставлення до зображуваного.

Історики та фольклористи розділилися у твердженнях: одні вважають, що ця особа історична і є автором багатьох популярних пісень, інші – це заперечують. Тільки уявіть собі, ця жінка народилася 390 років тому, але й до сьогодні дискусії про її реальність тривають.

Тема:

• зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави;
• відтворення духовного життя України 17ст.;
• усенародна участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Ідея:

• незнищенність українського народу, глибока віра у його духовну силу і могутність.
• возвеличення Марусі Чурай – берегині національних традицій, інтелектуальної й незалежної жінки.
• в образі втілено найкращі риси українського жіноцтва – багату духовність, співучість, ліризм, романтичну вдачу, незалежність натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибока віра в духовну силу й могутність нашого народу.

Сюжетні лінії:

• історична – визвольна війна українського народу із шляхетською Польщею;
• особиста (любовна) – кохання Грицька Бобренка – Марусі Чурай.

Композиція: 9розділів.

Кульмінація 1 – суд і вирок.

Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем.

Розвиток дії – Маруся йде на прощу.

Кульмінація 2 – облога Полтави.

Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.

Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.

Жанр:  історичний роман у віршах.

Проблематика роману:

1.     служіння народові;

2.     вірності та зради; любові і зради (філосософія любові); 

3.     буття України; митець і народ, митець і суспільство; 

4.     стосунки в родині;

5.     батьки й діти.

Які моральні цінності обох сімей, які їхні позиції?

Асоціативний кущ:

Чураї – духовність, традиції, чесність.

Бобренки – добробут, багатство, користь.

          Чільне місце у творі займає «вічна» проблема літератури – проблема митця й народу, митця й суспільства. Порівняйте творчий шлях Ліни Костенко й героїні роману – Марусі (порівняльна характеристика).

Порівняймо вірш “Страшні слова, коли вони мовчать…» + цитати із тексту до образу Марусі.

Зачитаймо цитати з тексту, що характеризують Марусю Чурай- піснярку.

Її пісні – як перло многоцінне,

Як дивен скарб серед земних марнот.

Тим паче зараз, як така розруха.

Тим паче зараз, при такій війні,-

Що помагає не вгашати духа,

Як не співцями створені пісні?

***

В розмові я, сказати б, то не дуже.

А в пісні можу виспівати все.

***

А я стояла…Що ж мені, кричати?..

Які мені сказати їм слова?..

Дівчаточка, дівчаточка, дівчата!

Цю не співайте, я ж іще жива.

        Для Ліни Костенко Маруся Чурай — не просто вродлива дів­чина з її природним бажанням кохати й бути коханою, щасли­вою в сімейному житті. Вона — натура творча, а тому особлива. Радощі й жалі простих людей дівчина чутливо вбирає в себе як свої: «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа». Так говорить про героїню Іван Іскра, який розуміє чарівність її вроди, високість душі й талант худож­ника. Йому якраз імпонує саме здатність тонко відчувати, шля­хетно поводитися навіть у побуті.

 Домашнє завдання:  

    І-ІІІ   Опрацювати сторінки підручника 222-233, уважно прочитати конспект уроку і виписати у робочі зошити тему, ідею, проблематику твору;

    ІV-  (за бажанням учнів) написати твір-мініатюру «Нерівня душ – це гірше, ніж майна!»( Ліна Костенко).  

13.04.20.

Тема. Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай". Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання

У чому проявлялася нещаслива любов у романі Ліни Костенко? Відповідь на це питання очевидна. Її з легкістю знайдуть всі ті, хто приділив час прочитання цього роману. Нещаслива любов тут в тому, що коханий Марусі, молодий чоловік на ім’я Грицько, зрадив її. Вони довго зустрічалися, а потім він зрадив Марусю і запропонував вийти за нього заміж іншій дівчині. Звичайно, на молоду людину сильно впливала його мати. 

Вона вважала Марусю недостатньо хазяйновитою, не бачила в ній ту людину, яка зможе добре працювати і розвивати господарство. Ось тільки Маруся вірила Грицьку до останнього і не думала, що він от так просто її зрадить. Тим не менше, це сталося. І це стало дуже сильним ударом по Марусі. Всі ми прекрасно розуміємо, що нещаслива любов шкодить людині, служить для неї страшним розчаруванням. Навряд чи варто дивуватися тому, що в смерті Грицька звинуватили саме Марусю, адже чисто гіпотетично у неї міг бути мотив – образа і бажання помститися.

Натисніть, щоб переглянути презентацію:

        Зрада стала причиною мук Марусі Чурай і загибелі її коханого. Але зрада власної нації може мати такі ж серйозні наслідки. Наприклад, якщо нація веде війну, прагне створити і затвердити свою державу, в той час як окремі представники ухиляються і не хочуть захищати націю, чи можна вважати це зрадою? Я вважаю, що так, цілком можна. Це дуже серйозна і шкідлива зрада, яке може призвести до загибелі цілої нації. Крім того, наслідки духовного характеру в цьому випадку теж можуть бути вкрай негативними. Звичайні люди, які готові захищати батьківщину, бачачи зраду інших, і самі будуть ставати зрадниками. Чи є в цьому щось хороше? Аж ніяк ні, тут має місце шкода чистої води.

 Домашнє завдання:  

    І-ІІІ   Опрацювати сторінки підручника 215-220, уважно переглянути презентацію;відповісти на питання 1-5 (письмово) на ст. 221.

    ІV-  (за бажанням учнів) написати відповідь до з 11,12 ст.222.  

17.04.20.

Тема. Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай". Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини

Щоб пройти тестування, натисніть тут:

 Домашнє завдання:  

    І-ІІІ.- пройти тести-онлайн, фото(скрін) надіслати мені для звіту своєї роботи.

    ІV-  (за бажанням ) Визначте центральні проблеми твору "Маруся Чурай", відповідь аргументуйте.  

24.04.20.

Тема.РМ Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай".

План-характеристика Марусі Чурай 

Домашнє завдання:  

    І-ІІ  - опрацювати теоретичний матеріал за збірниками ЗНО(ст.458-462); розв'язати тести ЗНО (ст. 462-466);

ІІІ- ІV - написати план-характеристику образу Марусі Чурай.

27.04.20.

Тема.  Контрольна робота . Літературне "шістдесятництво". Митець і суспільство.

Діти, пропоную вам виконати цю контрольнгу роботу у вигляді онлайн-тестів, перейдіть за посиланням і виконайте тест №1,№2.

Онлайн-тест №1

Онлайн-тест №2

  Домашнє завдання:  пройти тести-онлайн №1 та №2 , фото(скрін) надіслати на мою електронну адресу.

04.05.20.

Тема.Василь Стус. Загальний огляд творчості. Поезія Стуса - зразок "стоїчної" поезії у світовій ліриці "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...". Стан активної позиції ліричного героя

Робота зі словником

Стоїцизм – учення однієї з шкіл античності. Стоїки ставили мету: досягнути душевного спокою, духовної незворушності, бути мужніми і стійкими під час життєвих випробувань.

Екзистенціалізм – течія модернізму, яка підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації.

 Якщо уявити творчість В. Стуса у вигляді риби, приблизно це виглядатиме так:

Голова.Чи можна сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?

Верхні кістки. Виступ у кінотеатрі з протестом проти арештів, прагнення справедливості; виступ над могилою Алли Горської, друк за кордоном збірки «Зимові дерева»; відстоювання власної гідності; вступ до Української Гельсінської спілки.

Нижні кістки. Відчислення з аспірантури; звинувачення в антирадянській агітації; арешт 1972 рік; покарання –позбавлення побачень, штрафний ізолятор, карцер; арешт 1980 рік.

Хвіст.Борець за зневажені людські права, за зганьблену національну гідність.

26 січня 1972 року, уже після пред’явлення звинувачення, Василь Стус пише вірш «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», в якому вияскравлюється той шлях самоусвідомлення, що його проходить ліричний герой.

Прочитайте вірш «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»

Словникова робота.

Щовб — сходинка, перекладина драбини;

хлань — безодня;

врочить — передрікає;

запрагла — захотіла

Питання на які варто відповісти:

— Яку мету ставить перед собою ліричний герой твору — автор? (Домагатися добра й справедливості для свого народу чи хоча б прокласти дорогу прийдешнім поколінням.)

— Який пафос поезії? (Піднесений — «душа запрагла неба», «в буремнім леті», «держить путь на стовп високого вогню».)

— Що відчуває ліричний герой на цьому шляху? (Сумніви, зневіру і разом із тим — твердепереконання у своїй високій меті «предтечі».)

— Який цікавий синтаксичний прийом використовує автор у творі? (Перенесення рядка.)

Паспорт твору «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...»

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: патріотична і філософська.

Тема: показ свідомого вибору ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро, краса; усвідомлення того, що повести його зможе лише правда! Це своєрідна поетична декларація митця.

 Ідея: уславлення цілеспрямованості ліричного героя, який у своїх духовно-етичних домаганнях правди зазнає хитання і перешкод, але не зневіряється і вибирає духовну висоту.

Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.

Віршовий розмір: ямб.

Художньо-виражальні засоби епітети: буремний лет, високий вогонь, смертні грані, людські дерзання, чорна порожнеча, шлях правдивий; метафори: добро і правдо віку, душа запрагла неба, душа держить путь, не ступали людські сліди, поза смертні хлані, врочить подив; гіпербола: крізь сотні сумнівів…, через сто зневір; алітерація звуків Р, С, Щ звертання: добро і правдо віку; символ: предтеча.

Домашнє завдання:  

 І-ІІ  - опрацювати теоретичний матеріал за підручником ст. 234 -236;

 опрацювати конспект уроку, виписати в робочий зошит "Літературний паспорт твору".

ІІІ- відповісти на питання 1-5 (усно), 6,8 (письмово).

08.05.20.

Тема. Література рідного краю

     Діти, сьогодні у вас є можливість дізнатися більше про тих, хто робить нашу Гайворонщину відомою у всьому світі. Звичайно, це письменники - земляки. Пропоную вам заповнити таблицю:

№п/п	Письменник  Гайворонщини	Дата і місце народження	Творча спадщина присвячена рідному краю

Домашнє завдання: 

І-ІІІр. Провести дослідження письменників рідного краю - заповнити таблицю (не менше 10);

ІУр. (за бажанням) Зробити рекламу творчості письменника Гайворонщини (1 за вибором учня).

15.05.20.

Тема. Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття. Оксана Забужко. "Рядок з автобіографії" , "Читаючи історію". Юрій Андрухович "Астролог", "Пісня про мандрівного спудея"

Домашнє завдання: 

І-ІІр. ст. 239-243 опрацювати матеріал підручника;
ІІІр. Підготувати короткі відомості з біографії О. Забужко. Визначити тему та ідею її творів: "Рядок з автобіографії", "Читаючи історію". 

18.05.20.

Тема. Галина Пагутяк. "Потрапити в сад"

Запишіть у робочі зошити:

Тема твору «Потрапити в сад» — самотність, безпритульність особистості в суспільстві, байдужому до долі людини. 

Ідея оповідання “Потрапити в сад”— розкриття душевного багатства героя, його гідності й самоповаги, доброти й щирості у ставленні до оточуючих та світу.

Проблематика — утвердження гуманістичних ідеалів, моральних чеснот.

Домашнє завдання: 

І-ІІр. ст. 243-247 опрацювати матеріал підручника;
ІІІр. ст.247-248 відповісти на питання 1-7, 9-10 (усно)
І-ІУр. ст. 248 відповісти на питання 8, 11,12 письмово.

22.05.20, 22.05.20.

Тема. Володимир Діброва. "Андріївський узвіз"

Ознайомтеся з рецензією на твір:

"Андріївський узвіз" - це "роман-подорож". На початку твору його головний герой, потрапивши на свято міста, піднімається Андріївським узвозом. Там він опиняється в критичній ситуації, непритомніє і ніби подорожує в бік дитинства. Він робить п’ять зупинок у ключових моментах свого життя, де ще раз переживає кохання й хворобу, стає свідком суспільних змін, просувається по службі, робить ті самі помилки й перші дитячі кроки у пізнанні світу. Цього разу він бачить та розуміє все, але нічого не може змінити. А ще він дізнається, що в його житті була таємниця, про яку він, виявляється, знав, починаючи із п’яти років. Ця таємниця ніколи не залишала його, особливо в ситуаціях небезпеки та скрути. Події цієї подорожі охоплюють 1948 - 2002 роки й відбуваються на тлі Андріївського узвозу - вулиці, яка з’єднує низ міста з верхом, дитинство героя - зі зрілістю, скороминуще - із вічним. Роман "Андріївський узвіз" розрахований не лише на шанувальників рідного слова, але й на всіх, хто звик читати.
Домашнє завдання: Ознайомтеся з рецензією на твір, прочитайте короткий зміст роману В. Діброви "Андріївський узвіз" (усно).

25.05.20.

Тема. Контрольна робота. Стоїчна українська поезія. Сучасна українська література

Діти, щоб перевірити свої знання з даної теми пропоную вам виконати онлайн-тестування: "Стоїчна українська поезія. Сучасна українська література"

Домашнє завдання: виконати онлайн-тестування. Фото(скрін) виконаної роботи надіслати для звітності.

29.05.20, 29.05.20.

Тема. Узагальнення та систематизація вивченого

Діти, незабаром вам потрібно буде складати ЗНО з української мови та літератури, у вас є нагода повторити ввесь вивчений матеріал, виконавши онлайн-тестування:"Підсумковий урок з української літератури, 11клас" 

Домашнє завдання: виконати онлайн-тестування. Фото(скрін) виконаної роботи надіслати для звітності.